На українській землі виникали й змінювалися археологічні культури, про які не лишилося жодного писемного свідчення. Першим народом на території нашої країни, назва якого стала відомою завдяки писемним джерелам, були кіммерійці. Вони започатковують історію іраномовних кочовиків у степах Північного Причорномор’я.
Наука Спаса дуже складна. Брали в науку (і то за великі гроші) хлопчиків дев'яти дванадцяти років, і вже до тридцяти років ставали вони справжніми xарактерниками. Вони і в темряві бачили, і болячки зашептували і заговорювали, і пристріт і порчу знімати вміли, і ще багато такого, чого ми й не знаємо вже, секрети ті втрачені, забуті.  
Справжні козаки шанували жінок, а українки відповідали їм коханням та вірністю. Стосунки між чоловіком та жінкою в Україні завжди були побудовані на глибокій шані та взаємній повазі.
Глибоке відчуття законів гармонії, природня інтуїція краси, творча уява і смак у постійному процесі пізнання істини створили особливі стильові канони мистецтва епохи Трипілля, які можна охарактеризувати як "пластичний символізм".
Рівень смертності в німецьких таборах для військовополонених на східному фронті становив 57,5%. В аналогічних таборах на західному фронті - менше 5%.
Стаття присвячена дослідженню особливого вищого стану запорозьких козаків – характерників, які були наділені таємними військовими знаннями та посвячені у магічні ритуали та обряди. Визначається ведичний та фольклорний аспекти проблеми. У ведичному понятті козак-характерник – продовжувач традицій давньої касти воїнів-кшатріїв, а у фольклорній – представник культу воїнів-перевертнів.
У період, коли російські ЗМІ активно намагаються зобразити українців активними прихильниками та колабораціоністами фашизму та нацизму, користувач Живого Журналу forko у своєму дописі наводить дані, які засвідчують зовсім протилежне.
У багатьох дослідженнях періоду національно-визвольної війни українського народу 1648 –1654 років зазначається, що у цей час козацька розвідка Богдана Хмельницького була однією з найефективніших у тогочасній Європі.
Сьогодні традиції козацької медицини майже забуті. А за часів Січі вона була засобом підтримки не лише фізичного, а й духовного здоров’я козаків, пов’язуючи наших предків із навколишнім середовищем. Запорожці лікувалися попелом, слиною та ковальською водою, вміли знезаражувати болотяну воду, а також їх «не брав» наркоз.
Величезні простори Східної та Середньої Європи, що їх покрили в процесі своєї міграції слов'яни, повинні вказувати на велику їх чисельність. Йордан, описуючи слов'ян, називає їх багатолюдним народом, який є могутнім завдяки своїй багаточисельності. Прокопій теж пише, що слов'яни - це племена багатолюдні і сильні не тількки своєю відвагою, але й багаточисельністю.