Що більша кількість книг, якою оточена людина в дитинстві, то більше вона здатна вчитися і застосовувати ці знання на практиці. Про це заявили дослідники з Австралійського національного університету та Невадського університету в Ріно (США) у публікації в журналі «Science Research».
Мішель Старр, Science Alert
Зв´язок між читанням та розумовим розвитком людини виявлений давно. Є дослідження, які пов’язують читання в дитинстві з успішністю в навчанні, або ж навіть наявність книг вдома з рівнем зарплати у дорослому віці.
Особливість сучасного дослідження полягає в тому, що воно не лише підтверджує цей зв’язок, а й свідчить про закономірність: більше книг – кращі здібності. До того ж ця закономірність не залежить ні від фактичної кількості прочитаних книг, ні від рівня освіченості батьків дитини.
Здібностей вчитися і застосовувати отримані знання на практиці буде більше у дев’ятикласника, який покинув школу, ніж у випускника університету, за умови, що в дитинстві у школяра було вдома більше книг, ніж у дипломованого спеціаліста.
Вчені у два етапи досліджували 31 країну світу впродовж чотирьох років та охопили людей віком від 25 до 65 років. На першому етапі учасники дослідження пройшли декілька тестувань, які визначали рівень грамотності (насправді, ціла серія тестувань, починаючи від читання простих і коротких текстів та закінчуючи завданням виокремити окрему інформацію з довгого і важкого тексту), математичну обізнаність та вміння застосувати ці знання у повсякденному житті, комп’ютерну грамотність і вміння використовувати цифрові технології для комунікації з іншими людьми, збір, аналіз та синтез інформації.
Щоразу вчені зіштовхувались з таким: що більше в людини було в будинку книг, то кращі були результати тестувань. Особливо позитивно кількість книжок впливала на рівень грамотності, на вміння використовувати у житті математичні знання. У випадку з комп’ютерною грамотністю, вплив був теж, хоч і менш явний. «Прийнято вважати, що це різні вміння, що є або гуманітарний, або математичний склад розуму. Але, як виявилось, це не так. Ми самі були вражені», – говорить одна з авторок дослідження, соціологиня з Австралійського національного університету Іоанна Сікора у лондонській газеті «The Guardian».
За словами вчених, результати досліджень можуть бути дуже важливими для сімей з невисоким доходами. У цьому випадку очевидні обмеження, які стосуються освіти чи кар’єри, можуть бути компенсовані просто великою кількістю книг вдома.
Середньостатистична людина зберігає вдома 115 книг. Найбільша кількість книг у естонців – 218 на домівку. Найменша кількість видань у турків – 27 , до того ж у 60% турків усього п’ять книжок в домашній бібліотеці.
Інформація: Видавництво Старого Лева
