Океанограф Рене ван Вестен розробив спеціальну систему раннього попередження, яка може дозволити світу підготуватись до можливої катастрофи. У його фокусі була Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (АМПЦ) — система великих поверхневих течій в Атлантичному океані, яка відіграє важливу роль у глобальному кліматі: вона приносить до 25% тепла в північну півкулю. По суті це конвеєрна стрічка океану.
По ходу свого довгого звивистого шляху на північ вода охолоджується, стає щільнішою і опускається в глибини. Потім вода з інших океанів запускає механізм у зворотному напрямку – вниз на південь. Подібний процес підтримує баланс рівнів солоної та прісної води та розподіляє енергію по всій Землі, пом'якшуючи вплив глобального потепління.
АМПЦ. Синя пляма похолодання у Північній Атлантиці свідчить про уповільнення системи.
Нині АМПЦ значно сповільнилася. Зі збільшенням надходження прісної води через танення льодовиків та зростання кількості опадів концентрація солі в морській воді падає і вона стає менш щільною, що порушує процес занурення та послаблює весь фізичний цикл.
Система Вестена показала, що сигналом колапсу, що наближається, послужить уповільнення зниження солоності на найпівденнішому кордоні Атлантики.
