Тепер їх вперше спостерігали експериментально.

У 1961 році американський фізик Юджин Вігнер провів уявний експеримент, який продемонстрував один з парадоксів квантової механіки. Він показав, як дивна природа Всесвіту дозволяє двом спостерігачам – скажімо, самому Вігнеру і його другу – відчувати досвід різних реальностей. З тих пір вчені застосовують уявний експеримент «Друг Вігнера» для перевірки можливості існування об’єктивних фактів.

Уявний експеримент Вігнера починається з одного поляризованого фотона, який при вимірюванні може володіти або вертикальною, або горизонтальною поляризацією. Але перед вимірюванням, відповідно до законів квантової механіки, фотон існує в обох станах одночасно, в так званій суперпозиції, пише MIT Technology Review.

Вінгер уявив собі друга, який в сусідній лабораторії вимірює стан цього фотона і записує результати, тоді як він сам спостерігає зі сторони.

У «Вінгера» немає даних про вимірювання друга, так що він змушений припустити, що фотон і його виміри знаходяться в суперпозиції для всіх можливих результатів есперименту. «Вінгер» може навіть провести експеримент, щоб визначити, чи існує ця суперпозиція.

З точки зору «Вінгера», існування суперпозиції – факт. І цей факт вказує на те, що вимір не міг мати місце. Але з точки зору його друга, який насправді вимірював поляризацію фотона, це не так. «Друг» може навіть дозволити «Вінгеру» і повідомити йому про факт виміру. Але якщо він не розкриє результат, реальність «Вігнера» не зміниться.

Отже, дві реальності конфліктують один з одним, що ставить під сумнів об’єктивний статус фактів, до яких прийшли спостерігачі.

До нинішнього моменту ця була лише теорія. Але минулого року Каслав Брукнер з Віденського університету придумав спосіб відтворити експеримент з «Другом Вінгера» в лабораторії за допомогою декількох сплутаних часток.

Зараз група вчених з Единбурга під керівництвом Массіміліано Проіетті провела його. Вчені единбурзького Університету Харіот – Уатта створили різні реальності і порівняли їх. Вони використовували шість довгих фотонів для створення двох альтернативних реальностей. «Друг Вінгера» вимірював поляризацію фотона і записував результат. Потім «Вінгер» проводив вимір перешкод, щоб визначити, чи знаходяться вимір і фотон в суперпозиції.

Результат виявився однозначним: обидві реальності співіснують навіть незважаючи на те, що дають підстави зробити конфліктуючі висновки, як і передбачав Вінгер.

Звідси випливає, що об’єктивної реальності не існує. А також не існує, наприклад, свободи волі та ідеї локальності.

Втім, також не можна виключити, що існує якесь не помічене поки в ході експерименту явище, яке спростовує цей висновок.