Протягом багатьох років вчені мізкували над тим, чому цей артефакт так відрізняється від інших пергаментів, знайдених там, і зміг зберегтися в набагато кращому стані, ніж інші сувої. Тепер нове дослідження показало, що незвичайний сувій був виготовлений з використанням раніше невідомої стародавньої комбінації технологій, і, можливо, з використанням рідкісних мінералів, що викликає питання про його походження, але, імовірно, підказує як збереглася крихка структура пергаменту.
Усі знайдені сувої були написані на шкурах тварин, які очистили від шерсті, їх зменшили в товщині, і висушили, пишуть дослідники в статті, опублікованій в журналі «Science Advances». Але на відміну від інших пергаментів, у «Храмовий сувій» був доданий шар неорганічного матеріалу. Сьогодні сувій виділяється від решти сувоїв своєю тонкістю і яскравим кольором слонової кістки, який різко контрастує з темними відтінками більшості інших сувоїв, які з'явилося завдяки процесам дублення, що використовувалися при їх виробництві.
Довжина «Храмового сувою» 8 метрів, а товщина – всього 0,1 міліметра. Він вважається найдовшим і найкраще зберіг тексти. Бедуїнські пастухи нібито знайшли «Храмовий сувій» в 1956 році і продали його торговцю антикваріатом, який загорнув його в целофан і сховав у взуттєву коробку під підлогою свого будинку. Коли вчені отримали його 11 років потому, він був пошкоджений вологою. За словами дослідників, сувій має багатошарову структуру, причому текст написаний на неорганічному шарі кольору слонової кістки, в основному він складається з солей, на внутрішній стороні шкіри (в більшості випадків святі тексти писалися на зовнішній стороні шкіри). Це відкриття припускає наявність «унікальної стародавньої технології виробництва, в якій пергамент був модифікований шляхом додавання неорганічного шару в якості друкарської поверхні», – підкреслюють дослідники.
Вони проаналізували хімічний склад цього шару і виявили, що він містить багато мінералів, в основному солей. Хоча дослідники не можуть точно сказати, звідки взялося більшість мінералів, вони визначили, що солі не видобувалися з печер і не були поширені в регіоні Мертвого моря. Процеси виготовлення різних сувоїв, були схожі як на стародавні вавилонські, так і на грецькі методи, припускаючи, що творцями святого письма використовувалися як східні, так і західні технології виробництва пергаменту. Але у випадку з «Храмовим сувоєм» були ідентифіковані тільки методи, подібні до тих, які використовувалися на Заході, що означає, що можливо, він був створений в іншому місці.
«Я анітрохи не здивований, дізнавшись, що частина сувоїв не була створена в районі Мертвого моря. Було б наївно вважати, що всі вони були створені там», – сказав« The Guardian» професор Йонатан Бен Дов, який не брав участі в дослідженні. Дивлячись у майбутнє, дослідники заявляють, що розуміння процесів використання тих чи інших мінералів при створенні пергаменту може допомогти зберігачам в збереженні святих артефактів та виявляти підробки. Авторами дослідження були вчені з Наукового інституту Вейцмана в Реховоті, Массачусетського технологічного інституту, Гарвардського університету та дослідницьких центрів в Німеччині.
ДОВІДКА «УК»
Сувої Мертвого моря – це колекція сувоїв на івриті та арамейською мовою 2000-річної давності, були виявлені 70 років тому бедуїнськими пастухами в скелях біля Мертвого моря. В цілому в 11 печерах недалеко від стародавнього поселення Кумран були знайдені 900 рукописів і близько 50 000 фрагментів. Вважається, що вони були написані десь між 150 р. до н.е. е. і руйнуванням Другого Храму під час римського завоювання в 70 р. е. ессеями, аскетичною сектою того періоду.
З 1967 року Держава Ізраїль є сховищем для переважної більшості цих сувоїв.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»