Чому ми сьогодні згадуємо Григорія Сковороду? По-перше, цього року ювілей – 300 років з дня народження мислителя. Але не тільки тому. Світ завжди сприймав як диво життєвий шлях мандрівника Григорія Сковороди. Філософ-гуманіст саме на рубежі століть піднімається на повний зріст. Тому що більшість людей в такі часи шукає моральної опори, щоб йти далі. Одних у Сковороді сьогодні дужче приваблює те, що можна б умовно назвати вільнодумством, інших – глибока містика і аскетизм. Анна-Марія Богосвятська, тренерка з розвитку ключових умінь ХХІ століття, кандидатка філологічних наук, завідувачка кафедри гуманітарної освіти Львівського ОІППО, авторка посібників і онлайн-курсів для педагогів, Лицареса Гуманної Педагогіки, підготувала цілісну систему уроків: Григорій Сковорода – духовний код української культури.
Готуватися до грандіозного ювілею нашого “українського Сократа” Григорія Сковороди Анна-Марія Богосвятська почала давно. І сьогодні вона в одному місці зібрала усі корисні покликання на її авторські матеріали, які ви можете використати до своїх уроків, святкових заходів, інтерактивних квестів тощо. Користуйтеся із задоволенням!
До 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди. «Мандрівна академія», «людина-університет» своєї епохи. Це про Григорія Сковороду. За життя він не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх. Про нього у творах згадував сам Тарас Шевченко: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду».
Запис прямої трансляції діалогу Його Святості Далай-лами з членами інституту «Розум і життя». Тема діалогу: "Взаємозалежність, етика, соціальні мережі". День 2. 13 жовтня 2022 р.
Запис прямої трансляції діалогу Його Святості Далай-лами з членами інституту «Розум і життя». Тема діалогу: "Взаємозалежність, етика, соціальні мережі". День 1. 12 жовтня 2022 р.
Саме освічені люди з цілісним баченням світу і творять майбутнє. Вони не боятися ставити питання, які ще ніхто не задавав, більше того, знаходити на них відповіді. Дуже важливо вміти, бути здатними визначати та формувати власний внутрішній та зовнішній світи, їх взаємодію та засоби для усвідомлення й трансформації власної свідомості.  В кризові періоди суспільного життя, особливо під час військової агресії, саме на людях з більш цілісним баченням світу, з розвиненим внутрішнім світом духовної культури, лежить додаткова відповідальність. Від їх, насамперед, внутрішньої врівноваженості та серцевого устремління залежить наше спільне Майбутнє. Кожна людина докладає зусиль у власному житті на визначених напрямках Життя, де вона найбільш корисна та здібна, куди її підвела власна Доля та до чого тягнеться її Серце. Якою може бути Україна Майбутнього? Закликаємо формувати в уяві її цілісний образ. На власному прикладі сприяти утвердженню пріоритету духовних цінностей в суспільстві, без чого неможливо досягти єдності задля перемоги над ворогом і подолати корупцію, конфлікти, несправедливість у побудові Нової Країни.
Публікуємо повний виступ на ХХІІ Міжнародному Форумі "ШЛЯХИ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА" (28-29 травня 2022 р.) Анатолія Жуковського, Інститут Української національної ідеї, Школа управління „Єдність”, м. Рівне, онлайн 28 травня 2022 р. на тему «Загальнолюдські цінності як духовна основа розбудови України у 21 столітті». Спочатку доповідач висловив вдячність організаторам форуму за можливість бути присутнім, виступити і поділитися тим, що лежить у нього на серці багато років. Події останніх трьох (на кінець травня, зараз вже семи) місяців все загострили і трансформували погляди у багатьох...  
29 письменників, які жили в Києві. Музеї є лише у шістьох. Інтерактивна карта. Досі точаться дискусії про музей Булгакова в Києві. Множаться думки й аргументи. Але за розмовами про Булгакова якось ніби відходить у тінь факт, що в Києві жили і творили багато українських письменників і письменниць. І пам'ять когось із них вшановано меморіальними музеями чи експозиціями, а когось ні. ТЕКСТИ вирішили нагадати про українських письменників Києва різних років, жанрів і напрямів. До вашої уваги — карта з інформацією про 29 авторів, пов'язаних з Києвом, про їхні київські адреси та про те, чи є за цими адресами музеї.
Шановні добродії! Щиро запрошуємо вас на виставку "ДЖАРНА-КАЛА", яку так гостинно прийняла галерея "Митець" (вул. Велика Васильківська, 12). Тут ви зможете побачити факсимільні репродукції з картин Шрі Чинмоя, всесвітньо відомого духовного майстра, філософа і поета, непересічного музиканта й художника, а також дивовижного атлета.
У галереї «Хлібня» на території Національного заповідника «СОФІЯ КИЇВСЬКА» працює Перша Міжнародна колективна виставка «ПОВЕРТАЙСЯ ЖИВИМ!», у якій взяли участь більше 160 художників різних вікових категорій із 5 держав світу. 
У виставкових залах галереї «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» на другому поверсі 28 травня відкрилась й працює виставка картин народної художниці України Ларисі Хіміч. Її часто називають критики художником-містиком. Раніше українці могли помилуватися цими картинами тільки на фотографіях. Але і цього було достатньо, щоб відчути потужну енергетику, що йде від полотен Лариси Хіміч.    
В Україні на державному рівні відзначатимуть 300-річчя з дня народження філософа, а 2022 рік офіційно проголошений роком Григорія Сковороди. 
Внаслідок прямого влучання російської ракети у ніч проти травня було знищено туристичний магніт Харківщини - Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди у с. Сковородинівка Богодухівського району. Одне з найбільш популярних місць відвідування туристами...  
22 роки досвіду спільної роботи над темою Форуму «ШЛЯХИ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА» дали свій позитивний результат – створена чудова команда однодумців та співробітників. Саме завдяки командній роботі Форум існує і демонструє свою спроможність у найскрутніші часи історії нашої країни. Ось команда цьогорічного Форуму. Ми відкриті до співробітництва і запрошуємо в нашу команду нових друзів, зокрема тих, хто взяв участь у ХХІІ Форумі.
27 квіт. 2022 р. з лекцію на таку тему виступила завідувачка кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук Ольга Щодра.