Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. Офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала мегапопулярною вже за життя, збереглося небагато. Натомість є чимало легенд.

Одна з найвідоміших легенд про Сковороду полягає у тому, що Григорій Савич умів передбачати долю. Доводять це двома історіями. Перша розповідає про його гостини у Києві. Мовляв, одного разу він приїздив у гості до друга Іустина.

Пішов прогулятися Подолом – аж раптом відчув трупний запах. Сковорода зібрав речі і поїхав геть з міста, а за кілька тижнів у Києві розпочалася епідемія чуми, а місто закрили.

За іншою легендою, Григорій Савич точно знав дату своєї смерті. За переказами, 9 листопада 1794 року після обіду поет узяв лопату, викопав собі могилу, потім пішов у кімнату, надів чисту білизну, підклав під голову сумку з власними пожитками і ліг спати, ніколи більше не прокинувшись.

Цікаві факти із життя відомого українського філософа

• Народився Григорій Сковорода на Полтавщині у родинні спадкових козаків. Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років після народження філософа. Саме тоді дослідники віднайшли в одному із листів Сковороди згадку про святкування власного дня народження.

• Григорій Сковорода мав виняткові здібності до навчання. Вже у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу в Україні. Вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку та інші мови. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. Проте вищої освіти так і не отримав.

• Працюючи педагогом у Харківському колегіумі, мав власну систему оцінювання. Замість балів він писав справжні вироки: «вельми туп», «справжнє безглуздя», «досить гострий», «звєрок востроє» тощо.

• Григорія Савича називають зачинатилем жанру байки.Він писав твори переважно староукраїнською та латинською.

• Надавав перевагу особистій духовній свободі. Філософські трактати присвячував переважно етиці. А головним сенсом людського існування вважав самопізнання.

• Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів.

• Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся».

• Слава про таку надзвичайну людину швидко розлетілася, тож мислителю були скрізь раді, його чекали. Оскільки він мав знайомих в усіх куточках країни, вважається, що завдяки його впливові відбулося відкриття Харківського університету. Ідею про навчальний заклад вирішив втілити у життя Василь Каразін — тридцятирічний дворянин. Для того, аби заклад був створений і запрацював, потрібні були неабиякі кошти, які молодий чоловік збирав з дворянства. Це були добровільні внески, тож дива могло й не статися. Та величезна на той період сума в шістсот вісімнадцять тисяч карбованців була отримана. Подейкують, що ті, хто вніс свою частку до цієї великої справи були заздалегідь підготовлені Г. Сковородою.

• Всім відомо, що мислитель все життя був самотнім, але не всі знають, що він був закоханий і навіть хотів одружитися, але не зміг. Прагнення до свободи переважило, і він покинув наречену прямо на весіллі. Тож залишився самотнім. Ще подейкують, що він свідомо зарікся від інтимного життя.

Афоризми від Сковороди

Бери вершину і матимеш середину.

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.

Більше думай і тоді вирішуй.

З видимого пізнавай невидиме.

Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.

Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.

Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає.

Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.

Чисте небо не боїться блискавки та грому.

Що швидко запалюється, те раптово гасне.

Більше думай і тоді вирішуй.

Незважаючи на те, що з-під пера Г.Сковороди вийшли вірші, афоризми, байки, прозові, філософські твори, його творчість не була надрукована за життя, а його тексти поширювалися шляхом переписування вручну.

Величний, гордий мандрівник, філософ, письменник, музикант, Г.С.Сковорода зробив значний вклад в українську культуру і залишиться в пам’яті нації надовго. Також не забудеться його любов до свободи, викарбувана на могилі: «Світ ловив мене, та не спіймав…»

 Пам’ятник Григорію Сковороді, який знаходиться у сквері на Контрактовій площі, не єдиний в Києві, але перший. Його відкрили в 1977 році, це робота відомого скульптора Івана Кавалерідзе. Спочатку він планував зобразити філософа босим, з Біблією в руках та хрестиком на шиї, але радянська влада внесла в проект корективи — Сковороду взути, хрестик прибрати, а Біблію замінити на торбинку.

 У 2005 році інший пам’ятник філософу встановили на території МАУП. Це робота скульпторів Олеся Сидорука та Бориса Крилова. Цього разу Сковорода зображений босим, з Біблією та хрестиком. Крім того, на станції метро «Університет» знаходиться бюст філософа, а на будівлі старого корпусу Києво-Могилянської академії — меморіальна дошка.

За 300 днів до святкування 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди в інстаграмі з'явився його акаунт. Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на своїй фейсбук–сторінці. Знайти 28-річного Грега (саме так Григорій Сковорода підписував свої листи) можна за ніком @skovoroda.today. Інстаграмом Сковороди займається комунікаційна агенція Republic, частина консалтингової компанії One Philosophy. Від імені філософа вони публікують дописи за гештегами #СковородаМотивує, #СковородаСвяткує, #СковородаПояснює, #СковородаРекомендує, #СковородаУШоці, #SKOVORODATODAY.

Також для популяризації творчості митця запрацював сайт Skovoroda.Today. За словами Ткаченка (ще до війни з РФ!), інформкампанія стартувала по всій країні, а план заходів буде насиченим:

"І хоч "план заходів" звучить дещо бюрократично, але буде насичено. Деякі події таки відбулися на протязі 10 місяців 2022 р. і в закладах освіти, культури, наукових установах, музеях. Тоді планувалося:

• Велика Реставрація охопить Сковородинівку. А це надзвичайно важливе місце для Григорія Савича.

• Опублікуємо деякі з творів Сковороди або твори про нього за підтримки УІК.

• У співпраці з Держкіно відбудуться пітчинги на фільми та мультфільми.

• Сподіваємось й на ініціативи за підтримки УКФ, наразі чекаємо відбору проектів.

• Заплановано проект в штаб-квартирі ЮНЕСКО.

Святкування 300-річчя Григорія Сковороди – одна з ключових культурно-мистецьких подій 2022 року. Тому ми закликаємо творчі спільноти по всій країні долучатися і організовувати тематичні заходи. Українці мають пишатися, що саме наша країна є домівкою одного з найвпливовіших філософів Східної Європи", — писав у січні він. В листопаді ці слова теж актуальні бо РФ намагається знищити культурний код українця як фактично знищила музей Г.С.Сковроди, який ми теж відбудуємо!