Через доповіді першого пленарного засідання наскрізно проходили міркування: хто ми як люди і нація? куди йдемо? якого хочемо майбутнього? Тому ключем до першого дня роботи Форуму може бути: МАЙБУТНЄ СТУКАЄ У ДВЕРІ. Перше пленарне засідання 25 травня о 10.00 вступним словом «НАША МІСІЯ» відкрила співголова Оргкомітету Форуму, глава правління ГО «Комітет з етики та гуманітарної експертизи» Світлана Гавриленко.
На заході пролунали вітальні слова від представників Української академії наук, Української Духовної республіки, Місії служіння Еккірали Кришнамачарьї, народного омбудсмена України.
Доповідь доктора культурології, президента «Українського педагогічного клубу» Володимира Нікітіна «ЯК МИСЛИТИ РІЗНЕ» була присвячена важливій проблемі – як співіснувати з «іншими», як досягти єдності в різноманітті? У світі надшвидких змін як знайти своє місце кожному з нас, нашій країні, людству в цілому? Як жити у спільноті людей, що мають протилежні погляди, ідеї та цінності? Дослідницька група «Інститут людства», одним із засновників якої є п. Нікітін, займається філософським обґрунтуванням цього кола проблем, розробляє концепцію перезаснування країни. Широкого громадського обговорення очікували представлені доктрина майбутнього України, проект нового суспільного договору, принципова модель суспільного устрою України.
Традиційний гість форумів – доктор богослов’я, митрополит АПЦ о. Віктор Веряскін – присвятив свій цьогорічний виступ темі «ХРИСТИЯНСТВО ПРО ДУХОВНУ ЕЛІТУ». Блискучий енциклопедист о. Віктор дав історично обґрунтоване визначення елітарності, як вона розумілася, починаючи з апостола Павла і до наших часів. Він також торкнувся теми спроб досягти єдності в різноманітті і розповів про діяльність Всеукраїнської ради релігійних організацій, пошуки нового визначення екуменізму, нового порозуміння.
Цю ж тему розглядав Олександр Ільчук – співзасновник міжнародної платформи «Ініціатива 2025» (м. Нью-Йорк) у своїй доповіді «ПОШУК СПІВЗВУЧЧЯ У РІЗНОГОЛОССІ НАЦІЙ». Він зауважив, що світ перебуває у системній кризі: ідеологічній, інституційній, інформаційній тощо. Це є криза самовизначення націй, коли кожна нація має усвідомити свою ноту, аби потім створити спільну мелодію людства. Ситуація ускладнюється тим, що всі ми знаходимося в єдиному інформаційному просторі, через який на нас можна впливати. Подолання будь-якої ортодоксії і свідомий вихід в новий діалоговий простір – ось шлях до творення спільної мелодії нового часу.
Учасниками Форуму були переважно освітяни або діячі просвіти, тому з особливою увагою слухали доповідь доктора психологічний наук, співробітника Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Едуарда Помиткина на тему «ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ПРОЦЕСУ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВ». Йшлося про інноваційний курс для початкової школи, розроблений групою п. Помиткина «Людина – родина – світ».
Зверненням до майбутнього були певною мірою і виступи: «ЗАКОНИ ПРИРОДИ – ОСНОВА ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА» доцента, викладача Міжнародної наукової школи універсології Володимира Ципуринди та «СТРАТЕГІЯ ІІІ ТИСЯЧОЛІТТЯ» директора Центру розвитку дитини, людини та сім’ї «СІН» Людмили Петюшенко.
Першою доповіддю другого пленарного засідання були присвячені темі: «ПЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ». Віце-президент Академії цілісного світогляду, лікар вищої категорії Юрій Тархов говорив про те, що таке духовність з точки зору практичності, про єдність духовного і матеріального. Духовність – це наше покликання, визначене для нас Богом. Наше життя побудоване на бажаннях, які задовольняємо у відповідний спосіб. Але ми завжди повинні дякувати Богові, за те, що маємо (закон здійснення бажань). Кожна людина народжується двічі: перший раз – від батьків, другий – згори від Духа Святого (щоб народитися, треба померти – не фізично). Питання життя і смерті – не наші питання, це питання Бога. Фізичні ресурси людини обмежені, ними не можна запастися наперед. Зараз час (300 років) – для знищення людства: конфлікти, наркотики, аборти тощо. Хочеш пізнати Бога – пізнай себе. Претензії до чогось чи когось у гніві – це прояв страху. Якщо людина приймає рішення розвиватися, то тема страху в неї вирішується.
Денис Богуш, фахівець зі стратегічної комунікації, реконструктор козацьких оздоровчих та бойових систем говорив на тему: «СИЛА ЗЕМЛІ: ВИХОВАННЯ НОВОЇ ЕЛІТИ УКРАЇНИ». Мова йшла про втілення ідеї розробки методології та технологій виховання нової еліти, яка виникла після Революції гідності. Ця методика описана в книзі «Сила Землі». Від національної ідеї до виховання нової еліти, автором якої являється сам доповідач. В основу методик закладена система знань та уявлень, заснованих на українському світобаченні, що виховує нову національну еліту з патріотичним світоглядом, а також передбачає відповідні етапи трансформації людини у процесі такого виховання. В основу покладена національна ідея «Наша Земля – наша сила». Пріоритетність надається національним інтересам.
Д. мед. н., проф., представник Теософського товариство в Україні Лариса Попова презентувала тему: «ПОГЛЯД НА МЕДИЦИНУ МАЙБУТНЬОГО». Мова йшла про нову модель людини (психіка, дух, фізичне тіло), на яку наклався квантовий перехід. Це інший рівень свідомості, що потребує переходу від аналітики до синтезу, інтеграції, творчості, інтуїції, любові (ноосфери). Хвороба – це адаптація чи пришвидшене вознесіння. Без хаосу немає нового творення. Нова медицина досліджує і пояснює магнітні вібрації Землі (гнів – менше 5 Герц, жертовна любов – 250 Герц). Чим вища вібрація людини, тим вищий рівень її свідомості. Зараз відбуваються зміни всієї імунної системи. Матерія одуховнюється. Наші тіла починають випромінювати світло. Людина – це піраміда (у відношенні енергетичних рівнів). Відбувається перехід в режим творчості. Центросома – мозок клітини – вселенські гени усієї еволюції людини – розкриваються 11 рівнів ДНК (може і 12). Старий світ був орієнтований на зовнішній світ, що оточував людину. Новий –на внутрішній світ самої людини. Відбувається зміна хімічного складу фізичного тіла людини – таблетки для лікування хвороб перестають працювати. Зростає питома вага впливу роботи з енергетикою. Силою для відновлення здоров’я стають позитивні думки, емоції, високий рівень свідомості. Людина починає самостійно керувати своїм здоров’ям. Відповідальність за своє здоров’я несе сама людина (відповідальність переходить від лікаря до пацієнта, а лікар при цьому – співпрацівник, духівник в миру). Основний підхід до лікування не медикаментозний. Це гомеопатія, психологія тощо. Пріоритет у світі по цій новій медицині належить українській науці.
Координатор Центру ефективних комунікацій та соціального лідерства Галина Канафоцька говорила на тему: «ПРОСВІТНИЦТВО В ОНОВЛЕННІ ОСОБИСТІСНИХ, СОЦІАЛЬНИХ І СУСПІЛЬНИХ СИСТЕМ».
Мова йшла про те, що для того, щоб будувати стратегії на майбутнє, потрібно досліджувати, аналізувати та розуміти поточний існуючий сучасний стан речей своєї держави на шляху її цивілізаційного вибору – євроінтеграції. Такі дослідження не повинні акцентуватися лише на соціально-економічних аспектах, але й на аспектах культурних, не оминаючи при цьому своєю увагою світоглядно-ціннісний контекст, який стає ключовим при виникненні проблем з оновленням і трансформацією цінностей в процесах формування і підтримки такої суспільної моралі, яка б вела до оновлення і оздоровлення нації. При цьому відбувається постійна взаємодія культурного і цивілізаційного: культура забезпечує духовне наповнення цивілізації, цивілізація забезпечує створення умов для розвитку культури. Саме поєднання цивілізаційного і культурного аспектів дозволить створювати проекти оновлення буття людини в соціумі, спричиняючись водночас до оновлення суспільних систем в цілому. Цивілізаційний вибір і розвиток культури можливий лише за умови реальної консолідації гідно самореалізованих громадян країни. Саме просвітництво в період сучасних трансформацій повинно включитися в процеси забезпечення формування нового рівня свідомості та можливостей для змін способу мислення, цінностей, а відтак і життя людини в соціумі, її гідної самореалізації, а також допомогти віднайти відповіді на питання щодо ефективних механізмів, здатних відкрити внутрішню мотивацію особистості до власного росту та розвитку. Все це забезпечить свідомий рух від залежності через незалежність до взаємозалежності. Взаємозалежність – це вибір, який здатні зробити лише незалежні люди в соціальних і суспільних системах. Шляхом єднання у своїй різності, з усвідомленням своєї взаємозалежності з іншими, – лише так ми здатні рухатися до оновлення особистісних, соціальних і суспільних систем.
Доповідь представника громадської організації «Еколого-культурний центр «Київський ДАР» та «Київський обласний центр гуманної педагогіки» Володимира Павлова була на тему: «ПРО СОФІЙНІСТЬ СВІТУ ТА УКРАЇНИ-РУСІ». Свій виступ спікер побудував на базі різного роду тлумачень, роздумів і оспівувань навколо образів Софії. Особливе місце у виступі було приділено древній іконі «Софія Премудрість Божа» із Софійського собору древнього Новгорода, заснованого в середині ХІ століття. При цьому згадувалися гностики, отець Павло Флоренський і його праця «Стовп і Утвердження Істини», отець Сергій Булгаков, одкровення про Софію Іоана Богослова, Аристотель, Максиміліан Волошин, дослідник Симоненко В.І.
Напрошуються висновки, що це непроста ікона, а ікона – передвісниця Епохи, в яку ми вступили, Еру Матері Миру, принесену на планету Божественною Жінкою. Вона – Та, на яку благоговійно дивиться весь Божественний світ, і яка бачить кожного з нас, і на яку варто спрямувати наші погляди. Можливо, більшість одкровень про Софію вже здійснилася, але пройшли непоміченими для більшості людства. Можливо і таке, що ближнім часом ми можемо бути свідками і безпосередніми учасниками втілення у фізичну реальність вогненних рядків з сувою в руках Святої Софії.
Говорилося також і про інший шанований образ – «Софія – Премудрість Божа» (Київська). У своєму Посланні «Наша Свята Софія» (14.01.2019р.) Глава УГКЦ Блаженніший Святослав сказав:
«Софія Київська є тією внутрішньою силою, яка без тривоги та страху веде наш народ у майбутнє особливим цивілізаційним шляхом. За своєю природою вона є універсальною – великою цінністю людства, що допомагає усім народам входити в нову епоху не з порожніми руками, а з Вічною Мудрістю, яка лежить в основі історії. Наша Софія Київська є її автентичним відблиском, вічним сяйвом Божественного Промислу, що відкриває нам істину про людину та її призначення у всесвіті».
