Свідомістю називають такий стан психічного життя організму, коли він здатний переживати суб’єктивний досвід у відповідь на події зовнішнього світу, свого тіла, а також усвідомлювати ці події та свою реакцію на них. Зі свідомістю тісно пов’язане поняття самосвідомості — усвідомлення себе окремо від решти світу та інших людей. Простіше кажучи, самосвідомість – це внутрішнє відчуття своєї індивідуальності. А свідомість – здатність відчувати навколишній світ та аналізувати події.
Згідно зі вже існуючими концепціями, свідомість виникає через кілька місяців після народження. Або ж незадовго до того, як дитині виповниться рік (чи навіть набагато пізніше). Інші стверджують, що перші прояви свідомості з’являються незабаром після появи світ. Треті вважають, що вона з’являється до народження.
Цю точку зору відстоюють і нейробіологи та психологи з університетів Монаша (Австралія), Тюбінгена (Німеччина), Міннесоти (США) та Трініті-коледжу в Дубліні (Ірландія). Висновки вчених після аналізу великого обсягу мета даних представлені у журналі Trends in Cognitive Sciences. На думку вчених, є достатньо доказів, що свідомість людини з’являється дуже рано, задовго до народження.
Якими аргументами оперують вчені
Про це свідчать дослідження показників уваги, інтеграції інформації від різних органів чуття, а також фізичні маркери, які беруть участь у емоції здивування та переорієнтації уваги. Вчені переконалися, що новонароджені можуть інтегрувати сенсорні і когнітивні реакції у цілісний свідомий досвід, щоб розуміти дії інших і планувати власні реакції. А значить, свідомість з’являється у них до народження.
Доношені новонароджені діти демонструють прагнення фіксації зору. У них спостерігається багатий набір реакцій у відповідь на неприємні стимули. Маленькі діти здатні відрізнити голос своєї матері від голосу незнайомця, як і яскраві прояви вираження радості чи відрази на обличчі. Ці здібності відрізняють немовлят від людей з тяжкими ушкодженнями головного мозку. Останні страждають на синдром так званого несприйнятливого неспання — “вегетативного” або посткоматозного стану. Вважається, що такі пацієнти перебувають у певному частковому збудженні, але не в істинній свідомості. Поведінка немовлят виглядає інакше.
Однак, ймовірно, “включення” свідомості як такої відбувається не відразу після її “появи”. А поступово, у міру злиття синапсів та побудови когнітивних моделей. При цьому питання про те, чи можна назвати свідомість немовляти частковою або повною, чи бачить плід сни – поки все ще далекі від остаточних відповідей.
