До того ж Юрій Кнорозов - фундатор майяністики, якому встановлені пам’ятники в мексиканських містах Канкун і Мерида.

Повернув нащадкам майя їхню історію

Як відбуваються геніальні відкриття? На це геніально відповів Альберт Ейнштейн: "Усі знають, що це неможливо. Та приходить невіглас, який цього не знає, - він і творить сенсацію." 

Читаєш і складається враження, що автор теорії відносності знав Юрія Кнорозова особисто.

Наш земляк з публікацією німця Пауля Шелльхаса про те, що розшифрувати ієрогліфи майя неможливо, ознайомився випадково. І дозволив собі не погодитися ("невіглас"!) з маститим ученим:

"Те, що створено одним людським розумом, не може не бути розгаданим іншим." Ю. Кнорозов

Після кількох років напруженої роботи він оприлюднив власну гіпотезу. Парадоксальну настільки, що лідер майяністів світу Ерік Томпсон публічно спростував "маячню харківського вискочня".

Навколо ж якої проблеми тріщали наукові списи? Вчені були впевнені, що кожен ієрогліф майя є самостійним символом. А виходець з України, який до 1990-го року навіть Латинської Америки не відвідував (із СРСР виїхати могли не всі вчені), блискуче спростував цю "догму". Довівши, що кожен ієрогліф – не самостійний символ і навіть не літера, а …склад. Усе інше було справою техніки, хоча й неймовірно складної.

Так 1975 року з’явився перший словник ієрогліфів майя, що дозволило, прочитавши давні манускрипти, не лише відновити історію великого народу (нащадків майя у різних латиноамериканських країнах близько 6 мільйонів), а й дати старт новому етапу вивчення доколумбових цивілізацій.

 Сторінка рукопису з алфавітом Дієго де Ланда, на який покладався Кнорозов в своєму прориві.

Захистив кандидатську і став… доктором наук

Як ми вже згадували, Юрій Кнорозов був "невиїзним". Мабуть, тому що змолоду піддавав сумніву навіть комуністичні догми. Але думку генія не зупинили навіть ці бюрократичні перепони.

Маленька сенсація сталася ще до захисту кандидатської дисертації: в академічних колах настійливо блукали чутки про нахабну спробу "ревізії марксизму". Вона полягала в спростуванні аксіоми Фрідріха Енгельса про відсутність в доколумбовій Америці держав (а, отже, і фонетичного письма). Чекали навіть можливого арешту маловідомого претендента.

На щастя, це було вже через рік після смерті Сталіна. І захист відбувся блискуче! По-перше, процес тривав менше чотирьох хвилин. А, по-друге, харків’янину майже одностайно (проти один голос) присудили ступінь не кандидата, а одразу доктора наук!

Засідання вчених віслюків

Не лише за ідеєю, а й за гострим слівцем Кнорозов до кишені не пірнав. Коментуючи багаторічну бюрократичну "гуму" з його відрядженням до Латинської Америки та нескінченні виклики на засідання чергового "правовірного бюро", незворушно констатував: "Усі члени усіх комісій з вивозу мене до Мексики там уже побували".

А у верхній шухляді стола, під рукою, тримав малюнок із зображенням гігантського ящера, якого рве на частини навала дрібних істот.

- Це що, ілюстрація до вислову про те, що мертвого лева може штурхонути навіть віслюк? – якось запитали колеги.

- Ні, це засідання нашої вченої ради!

Цікаві факти

• Стіни житла харків’янина прикрашали ієрогліфи майя.

• Американський вчений Ерік Томпсон, визнаний майяніст того часу, усіх, хто поділяв не його, а Кнорозова точку зору, називав "відьмами, які осідлали диких котів за наказом Юрія і шмигають опівнічним небом".

• Наш земляк стверджував, що його дар дешифрувальника - результат випадкового удару крикетним м'ячем по голові та пропонував цей "метод" у підготуванні талановитих кадрів.

• На урочистостях з нагоди вручення Ордена Ацтекського орла Кнорозов заявив: "Серцем я завжди залишаюся мексиканцем".

• Одного разу співавтором чергового етнодоробку харків’янин вказав... свою кішку Асю і дуже обурився, коли редактор її викреслив.

Юрій з кішкою Асею, яку він обожнював.

• Учений світового рівня помер 30 березня 1999 року в коридорі пересічної лікарні Санкт-Петербурзької у самотоності, а поховали його… в закутку заміського цвинтаря.

• У вступному слові на сайті, присвяченому пам’яті нашого земляка (knorosov.com), його назвали «останнім генієм ХХ століття», що, безсумнівно, відповідає дійсності.

З досьє Юрія Кнорозова

Народився 19 листопада 1922 року в містечку Південне (Харківська обл.). Закінчив робітничий факультет при 2-му Харківському медінституті (1939), навчався на історичному факультеті Харківського держуніверситету (1939), закінчив істфак Московського держуніверситету (1948).

Був науковим співпрацівником Інституту етнографії і антропології ім. Миклухо-Маклая, Інституту етнографії академії наук СРСР.

Учасник Другої світової війни.

Член Національного географічного товариства США.

Почесний член Мадридського товариства з вивчення цивілізації майя.

Лауреат гватемальської Великої золотої медалі (1990).

Персональний гість президентів Гватемали Вінісіо Сересо Аревала (1990) і Мексики Салінаса де Гортарі (1995).

Про творчий шлях харків’янина у Мексиці знято фільм.

Анекдот на тему

- Яка зі стародавніх земних цивілізацій найвизначніша?

- Без сумніву, майя! Вони за допомогою свого календаря* поставили на вуха всю земну цивілізацію.

*Календар майя не передбачає лінійності часу, який, на їхній погляд, рухається колом, де все повторюється знов і знов. Початку і кінця року теж не існує: лише ритм планетарних циклів. А ще він містить інформацію про переміщення планет і сузір'їв.

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук