Авторки романів у жанрах фентезі та наукової фантастики не стало у понеділок 22 січня. Її син повідомив, що вона померла після тривалої хвороби у власному будинку в Портленді, штат Орегон.

Віддаючи данину її таланту, письменник Стівен Кінг назвав Урсула Ле Гуїн у своєму Twitter не просто письменницею-фантастом, а цілою іконою літератури.

За кілька десятиліть творчої діяльності Ле Гуїн отримала найвищі нагороди в жанрах наукової фантастики та фентезі, зокрема премії "Г'юго", "Неб'юла", "Локу".

Загалом авторка написала понад 20 книжок і близько сотні оповідань.

Популярність прийшла до неї 1969 року після виходу друком роману "Ліва рука пітьми", за який її нагородили преміями англомовної фантастики - "Х'юго" і "Неб'юла".

Найвідоміші цикли книжок - Хайнський і про Земномор'я - літературознавці і шанувальники називають глибокою філософською фантастикою, яка стерла межу між фантастикою і "великою літературою".

У творах Ле Гуїн перепліталися дракони, чарівники і космічні кораблі, через які вирішувалися ключові проблеми світу.

Романи письменниці перекладені багатьма мовами та донині продаються мільйонними накладами.

Авторка народилася 21 жовтня 1929 року в сім'ї відомого антрополога Альфреда Луї Кребера і письменниці Теодори Кребер.

Свою першу розповідь вона написала в 11 років. Закінчила Гарвардський і Колумбійський університети, спеціалізувалася на середньовічній романської літературі. Її чоловік Чарльз Ле Гуїн - професор історії в Університеті штату Орегон. У них троє дітей.

Крім фантастики, пані Ле Гуїн писала дитячі книжки, а також займалася поезією і перекладами.

2000 року Бібліотека конгресу США проголосила письменницю живою легендою за її внесок в американську культурну спадщину.

"Це той випадок, коли людина іде, але після неї залишається все, що вона створила", - вважає перекладач романів Урсули Ле Гуїн Анатолій Саган.

Пан Саган переклав українською мовою чотири романи письменниці-фантаста з циклу Земномор'я ("Чарівник Земномор'я", "Гробниці Атуану", "Останній берег" та "Техану"), які побачили світ 2005 року. Він працював над ще двома творами, але вони не вийшли друком.

Вже починаючи з другого роману, вона зробила головним героєм жінку - на це Ле Гуїн йшла свідомо.

"Моє знайомство з її творчістю розпочалося з оповідання "Розповідь дружини", яке ми розбирали ще на занятті з англійської мови в університеті. Це була розповідь про перетворення навпаки: вовк перевтілювався в людину. І цей процес перетворення і склав суть оповідання"

Пан Саган називає Урсулу Ле Гуїн одним зі стовпів класичної фентезі.

"Коли ти перекладаєш - розбираєш твір кісточках. Я би поставив її в один ряд з Джоном Толкіном з його "Середзем'ям" та Клайвом Льюїсом, автором "Хронік Нарнії".

Перекладач наголошує, що з часом авторка почала експериментувати, йти всупереч тодішнім тенденціям.

"Вже починаючи з другого роману, вона зробила головним героєм жінку - на це Ле Гуїн йшла свідомо. Перебираючи написане все до неї, вона з'ясувала, що всюди й завжди головні герої - чоловіки. Їй такий стан речей не влаштував і вона пішла своїм шляхом", - зауважив пан Саган.

На переклади романів Ле Гуїн йшло більше часу, ніж на інші романи. "У неї дуже насичена образність. Складно передавати її тексти, важко взяти з першого наскоку. З ними треба посидіти, помедитувати, проникнути в них, розхитати їх - і тоді ти уявляєш, що і як повинно виглядати", - розповів пан Анатолій.

І згадує, що перекладаючи вперше роман Ле Гуїн, у нього виникла аналогія з "Грою в бісер" Германа Гессе" за схожістю оповідної манери, зокрема за плавністю мови.

"Показала, що фентезі - це не тільки пригоди"

Так каже український письменник Володимир Арєнєв. І згадує, що з російським перекладом "Чарівника Земномор'я" познайомився в 90-ті роки.

"Урсула Ле Гуїн показала, що фентезі - це не тільки пригоди, не тільки декорації. Що за фентезі, по-перше, стоїть глибокий цікавий сенс, а по-друге, що це можна робити класною літературною мовою. І це одразу задає певну планку", - наголошує письменник.

Ле Гуїн спробувала відтворити у жанрі розуміння фантастичного і чарівного - те первісне, архаїчне

Пан Арєнєв наголошує, що авторка дуже сильно переймалась соціальною несправедливістю, розшарованістю суспільства.

Ле Гуїн намагалась ламати стереотипні підходи до розуміння, що таке "стать" та "соціальний статус". Та ще й робила це вишуканою мовою.

"На світову літературу вона мала величезний вплив. Ле Гуїн повернула фентезі до розуміння, що таке магія. Що це не на рівні "кинули фаєрбол, все загорілось". Вона спробувала відтворити у масовому жанрі розуміння фантастичного і чарівного - те первісне, архаїчне, яке існувало зокрема в традиційних суспільствах", - акцентує пан Арєнєв.

А от на українську літературу, на думку письменника, її творчість особливого впливу не мала. Зокрема, й тому що в Україні більшість її творів знають в російських перекладах.

 Він додає: "У мене вся френд-стрічка, а там багато англомовних письменників, рясніє історіями: коли ці люди прочитали її твори, як вони на неї вплинули, для когось вона була вчителькою. Френд-стрічка кричить про те, що їм болить така втрата, що це трагічна подія".

Українські глядачі пам'ятають пригодницький фільм за мотивами творчості Урсули Ле Гуїн «Чарівник Земномор'я», який розповідає про неймовірні події в далекій чарівній країні.