Ідіть вчасно. Додому, навіть якщо вас ніхто там не чекає. Із запальної вечірки, від гостей, від недоречних зв’язків і поганих звичок. Від депресії і похмурих думок, від важких спогадів, відносин, які вичерпали себе, від людей, що руйнують вас, або від людини поруч з вами.
Дайте йому і собі шанс знайти того (а може, і себе самого), з ким буде краще, комфортніше, спокійніше в тій формі, в якій треба кожному з вас. Якщо вже ви не здатні це дати один одному з тих чи інших причин, не позбавляйте один одного спроби і надії знайти це в інших відносинах і в самому собі.
Не скупіться, не відбирайте у інших їхній шанс бути щасливими так, як вони це розуміють, а у себе – свій. Тому що кожен з нас знаходиться в своїй точці еволюції, рухається в своєму ритмі, вібрує на своїй хвилі і отримує свій досвід.
І якщо ви увійшли з кимось в резонанс – ви знайшли один одного і танцюєте спільний танець. А якщо в тривалий дисонанс – то отримаєте необхідний досвід, розпишіться під ним, подякуйте. І йдіть вчасно.
.
Цінуйте своє життя більше, ніж ваше життя цінують інші. Ідіть вчасно, якщо хтось своє життя ставить вище вашого, бо першочергово ви відповідаєте за своє життя і тільки потім за чиєсь. Ніхто не прийшов у це життя, щоб лягти на жертовний вівтар. І життя людині дане не для того, щоб приносити в жертву великі дари – саме життя і здатність любити.
Будь-які відносини плідні, коли в них є обмін, взаємодія, віддача. Це парний танець. Але якщо ви почали відтоптувати один одному ноги до болю і крові, потрібно припинити цей танець і, залікувавши рани, почати новий красивий танець, можливо, з новим партнером. І так в будь-яких взаєминах – партнерських, сімейних, робочих. Вчіться йти вчасно. Ви завжди знаєте, коли цей момент настає: довіряйте собі, не вмовляйте себе, не обманюйте себе і не обманюйте інших.
Немає поганих людей, як би нам не хотілося про це посперечатися. Є люди, які відрізняються від нас. Бо істинний сенс цього священнодійства під сакральною назвою життя нам невідомий, але ним наповнене абсолютно все, що всередині і зовні, вище нашого розуміння і в його межах, одухотворене і неживе. І немає іншої відповідальності, крім як перед собою і один одним, але в першу чергу – перед собою.
Все, що відбувається в нашому житті, все, що відбувається навколо нас і на далеких Галапагоських островах Еквадору, відбувається з нашого дозволу. Ми дозволили нашому життю бути таким, яким воно є. Ми дозволили переважати сірим відтінкам в нашому житті, ми дозволили собі всього боятися, ми дозволили собі бути аутсайдерами в своєму власному житті.
Озирніться, можливо, прийшов час піти від цього. Неймовірно важко кинути все те, що пережило себе, і піти, хто б що про це не писав. Йти важко, але йти вчасно просто необхідно.
Ідіть вчасно від суджень і думок інших, оберніть погляд до себе. Де точка вашої опори? Адже тільки так ви можете перевернути весь світ. Не шукайте її в інших, іншому, інший. Видам вам секрет – її там немає! Як немає щастя в комусь, якщо його немає у вас самих.
Ідіть вчасно від нав’язливих ілюзій і нав’язаних страхів, але продовжуйте спрямовуватися, продовжуйте мріяти, продовжуйте пробувати. Не бійтеся помилитися – адже це означає, що ви намагалися. Не бійтеся реакції інших людей, ви все одно не зможете її стовідсотково передбачити, поки не зробите задумане, а якщо зможете – тим більше страх безглуздий. Але у вас буде шанс вчасно піти. Так, саме піти і рухатися далі.
Ми розуміємо, коли у нас чогось немає, що нам би хотілося мати, коли нам чогось не дали, а ми чекали. Але ми ніколи не замислюємося про те, від чого нас вберегли, не давши нам бажане зараз.
Істина проста: все приходить вчасно, навіть дива. Тому йдіть вчасно, не затримуйте нікого. Тому що якщо ви затримуєтеся, сценарій життя вже переписується і для інших людей.
