Чому ця війна розпочалася - розповідати, мабуть, і не треба: той, хто знає - знає й так, а хто не знає - хай спитає у батьків та друзів.

А нам зараз є сенс згадати перебіг цієї війни не більше ніж за якусь одну сотню років. І більш докладно - за останні пів сторіччя, оскільки найбільш важливі події для нас відбувались саме тоді.

Так от, після жовтневого путчу, і після довгих років переслідувань за релігійною ознакою, Сталін вирішив використати ще один важіль впливу на людей. Тим більше, що людей з релігії висмикнули, але релігію в людях викорінити не вдалося. Тож Сталін зметикував - наскільки зручно мати своїх людей в галузі релігії, а саме в православній церкві. Це допомагає розуміти внутрішні посили людей, скеровувати їх, та й виявляти неблагонадійних.

І з того часу, і до тепер цей підхід тільки вдосконалювався, і дійшло до того, що стало вже незрозумілим - чи то священники є співробітниками спецслужб, чи співробітники спецслужб стали священниками.

І це стосувалось не тільки Православ’я. Інші напрямки теж намагались тримати під контролем, або хоча б трохи доглядати за ними. Невеликі общини протестантів, п’ятидесятників - теж викликали цікавість.

А коли в СРСР на фоні зближення з Індією з’явилась йога, роботи ще побільшало. Сам Хрущов підтримав вивчення йоги, але ж вона мала як “фізкультурний”, так і філософський аспекти. Тож і йогу, як засіб впливу на думки та дії людей не оминули спецслужби.

А через десяток років в країні почали з’являтися ще й бойові мистецтва. І, як не сумно, досить небагатьом з учасників вдалося уникнути цікавості профільних служб. Таємні і начебто незалежні заняття цілком спокійно могли проходити у спортзалах школи міліції або інших специфічних організацій. А тренери не так вже й рідко були вимушені проводити додаткові заняття й для “хазяїв залу”.

Але це призводило і до зворотних процесів: у вчителів бойових мистецтв з’явились учні “з погонами”, які почали дійсно любити свої заняття, і навіть могли стати на сторону, відмінну від офіційної лінії партії. Тим більше, коли почалась Перебудова.

А коли почалась Перебудова, з початку 90-х, в країнах, що входили до складу СРСР, вже без будь-яких перепон почали розквітати осередки безлічі релігій, культів та філософій. 

І звичайно ж, всі вони також стали тими силами, що ведуть боротьбу за думки своїх вірян. Спецслужби були стурбовані їх кількістю, різнобарв'ям та напрямками, і це не мало бути залишеним на аби що. Все це треба було контролювати. Оскільки спецслужби Росії зберегли величенький потенціал і після розпаду СРСР, вони просто продовжили вже розпочату діяльність в Росії і суміжних країнах, а до того ще й розробили нові формати роботи.

Тож після періоду вивчення, коли представники спецслужб просто негласно відвідували засідання та зібрання філософських та релігійних осередків, вони перейшли до більш активних дій.

По-перше, за вже відпрацьованою схемою направили своїх співробітників з метою отримати впливові посади в релігійних організаціях. Когось завербували, когось купили.

В православній церкві таких людей вже було предостатньо. В католицькій - значно менше. А от протестанти - це завжди ласий шматочок, і багато зусиль було прикладено саме в цьому напрямку.

Також в країнах постСРСР почали розквітати окультні, філософські системи, та ще ціла низка так званого “нью-ейдж”.

Ці течії були досить різні і за формою і за сутністю, вони мали різний вплив і можливості. Але деякі з них - мали просто приголомшливий потенціал. 

Одна з таких течій - Агні-йога. В СРСР вона з’явилась вже давненько, і її культурну складову позитивно оцінили і Хрущов, і Горбачов. А після перебудови Агні-йога отримала вражаючу масовість.

Цікавість спецслужб до цього напрямку обумовлена тим, що автори Агні-йоги, подружжя Реріхів, завжди підкреслювали значимість саме Росії для світового духовного відродження. І послідовники вчення з цим не сперечались.

“В новую Россию Моя первая весть” - концептуальний рядок, який отримав розвиток в багатьох прикладах творчості Реріхів. Не використати цей важіль було б просто неможливо. І його, звичайно ж, використали на повну і на території Росії, і України, і скрізь де змогли дотягнутися.

Наприклад, українських агні-йогів від самого початку не бентежила філософія культури під гаслом “нової Росії”. Тому що це “нова Росія”, а “нова Росія - це духовне поняття, а не територіальне”, всі ми слов’яни, та й не так давно були “одним народом”. Тож концепція “Росія в душі”, мистецтво та культура - співіснували в головах та серцях українських йогів цілком гармонійно. І недолугою була б та спецслужба, яка не використала б це на свою користь.

Російські спецслужби недолугими не були, і ця ідея отримала сприяння навіть за кордоном. Зазначимо, що кілька культів з аналогічним рефреном, в яких, наприклад, “Корея станн колискою нового світу на Землі” (походженням з Південної Кореї), або “В’єтнам стане світочем нового порядку” (походженням з В’єтнаму) на території Росії підтримки не отримали. Ви про них навіть не чули, хоча вони й досить популярні у себе на батьківщині. Цими культами опікуються спецслужби інших країн.

По-друге, в суміжних країнах були створені “товариства дружби” (наприклад, в Україні - “Товариство україно-російської дружби”). Ці товариства займались культурними програмами, і мали фінансування, яке дозволяло і забезпечити роботу, і видавати книжки, і проводити конференції. 

Такі товариства теж почали боротьбу за думки українців - під гаслом культури і братерства. І, маючи впевнену базу, в будь-який час могли стрімко посилити свою діяльність в будь-якому напрямку.

Такі кроки помалу вели до того, щоб мати все більше і більше важелів впливу на філософськи настроєних людей. І це навіть не згадуючи про те, що російські гроші, руки і ідеї проростали в українських видавництвах, друкованих, електронних засобах масової інформації, радіо та телебаченні. 

Але зосередимось на оккультно-філософсько-релігійному світі.

По-третє - в своїй країні і суміжних (ми ж “об'єднані одним менталітетом”) - росіяни почали створювати нові релігійні, псевдорелігійні та філософські культи. Багато з них мали патріотичну спрямованість: “повернення до витоків”, “відродження національної самосвідомості”, тощо.

Працівникам КДБ/ФСБ довелось добре попрацювати, прикласти не аби яку кількість зусиль і продемонструвати вражаючий політ фантазії.

В результаті з’явилась величезна кількість різноманітних “рідновєров”, що відновлювали культи родючості, сонця та ще бозна чого під соусом відродження нації.

Тут цікаво те, що це відбувалось переважно в Росії, а історична символіка, слов’янські божества, тощо, використовувались приналежні до Київської Русі, ще й такі, що були у вжитку тоді, коли Московії не було ще й в проєкті.

В цьому ж руслі стоїть новітній рух “Звенящие кедры России” (або “Анастасиевцы”). Це рух про відродження, про близькість до землі, природи, про важливість для фізичного і духовного здоров’я городів на присадибній ділянці. Було видано десь біля десятка книг. Теми про здоров’я, сім’ю, огород - настільки сподобались читачам, що поціновувачі цих книг знайшлись і в Україні, де кедри були рідкістю. В Україні навіть створили кілька екологічних поселень.

З’явилась і немала кількість “історичних, народних бойових систем”, які були відновлені “із старовинних записів” та розповідей “діда-інструктора НКВС” професійними та полупрофесійними самбістами. Хоча серед нових “вчителів” була присутня й немала кількість проходимців, ці “патріотичні” течії теж грають свою роль в навіюванні ідей як в Росії, так і за її кордонами.

Були і гучні осічки (до речі, це відбувалось саме в Україні): “Біле братерство” з Марією-Деві-Христос завершило діяльність занадто швидко. Марина Цвігун (це вона назвалась Марією-Деві-Христос) занадто захопилась, трохи переграла свою роль, і довелось звернути проєкт, а саму фігурантку направити подалі в Сибір.

Але, не дивлячись на швидкий фінал, технології особистісного зомбування були успішно відпрацьовані, і тепер часто і вдало використовуються на інших напрямках.

І до чого ж це призвело тепер?

В Росії це призвело до того, що кожен чайник пишається своєю країною (що взагалі непогано), і зневажає інших (чого не має собі дозволяти нормальна людина). 

В Україні серед людей, що працюють над самопізнанням, це призвело до більш ніж лояльного відношення до іншої країни, масового відчуття єдності з цією іншою країною, і віднесенням своєї національної ідентичності на третій план.

На початку 2010-х виникла ситуація, коли величенька частина українців (в тому числі й філософськи настроєних) відчувала себе росіянами. І цим вирішили скористатись. Революція гідності, нажаль, не допомогла - ворог вдарив в мить найбільшого ослаблення.

Не дивлячись на те, що в українців почала прокидатись національна свідомість, навіть анексія Крима не одразу призвела до переосмислення “братських відносин”. Росію і росіян українці ще довго продовжували сприймати браттями, а всі ці події списувались на недолугих генералів Путіна. 

Тому взаємозв’язки містичних, філософських організацій України та Росії продовжувались майже без змін. Проводились зустрічі, конференції. Всі їздили один до одного в гості. От тільки українці перестали питати російських колег про те, чий Крим, бо - нащо турбувати. А в іншому - братерство серед філософів (і не тільки) продовжилось.

Але ж і такий стан не міг тривати довго. Темним силам, які здавна зарились на Україну, цього здалося замало. А коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України в 2022 році, навіть “просвітлені” почали позбавлятись масок.

Про православну церкву Московського патріархату навіть додати нема чого - всі і так в курсі про її шкідницьку діяльність. 

Однією з тем пропагандистів є “захист УПЦ МП в Україні”. Тобто найбагатша церква, УПЦ МП, в Україні зазнає “утиску і переслідувань”. 

Величезна кількість співробітників ФСБ у цій організації сприяє проведенню масштабних та добре скоординованих інформаційних операцій в головах українців. А майже невичерпний бюджет дозволяє розповсюджувати інформацію про нібито церковне переслідування англійською, російською, грузинською, грецькою та іншими мовами, щоб підключити міжнародне товариство.

Серед Вайшнавів в Росії була впроваджена думка, що Путін – раджарші, великий святий цар, чиє завдання просувати інтереси Бога у світі. Тому всі його дії несуть лише добро. І що про нього і про Росію було передбачено, що з цього почнеться духовне відродження людства.

Крім того, серед Вайшнавів зовсім не випадково згадали базовий текст Бхагават-Гіти, в якому Шрі Крішна розповідав своєму учнєві Арджуні, що треба вступити в битву з його родичами - без докорів сумління і жалю. Бо цим він виконує волю Господа, оскільки він на хорошій стороні, а вся його сім’я - на поганій. Коли він їх розіб’є, він навіть зробить їм добре, бо вони перейдуть у наступне життя з неоціненним досвідом, який допоможе їм стати на шлях істини.

Філософський зміст цієї сцени вельми складний і потребує серйозних роздумів. Але для пересічного послідовника Крішни все вже зрозуміло: ми - хороші, вони - погані; ми це робимо навіть не для себе - коли розіб’ємо, то ми допоможемо саме їм. Тож всі атрибути присутні.

На щастя, серед вайшнавів співробітників спецслужб набагато менше ніж в РПЦ: крішнаїти славляться своєю аскетичністю, що не робить їх привабливими для агентурної роботи.

Російські послідовники Агні-йоги теж показали своє обличчя. Ще у 2013-2014 роках окупантів підтримала значна частина реріхівців Донецька, а Сімферопольське реріхівське товариство навіть офіційно виступило в підтримку Путіна. В Сімферополі грало роль те, що керівниця Товариства займала серйозну посаду в держструктурі, мала бізнес і мітила на крісло голови Міжнародного Центру Реріхів в Москві. А щодо агні-йогів з Донецька - то це в них було, здається, досить щиро.

Доречі, на своїх інтернет-форумах російські агні-йоги серйозно обговорювали те, що Путін є новим втіленням М.К.Реріха, а Шойгу - втілення його супутниці О.І.Реріх. Що там відбулось, коли Шойгу втратив прихильність Путіна - історія мовчить. Вочевидь, креаторам з ФСБ довелось помучиться, щоб знайти для цього якесь виправдання.

Пік цього: у квітні 2022 року правління Міжнародного Центру Реріхів більшістю голосів ухвалило рішення написати звернення про "підтримку направленої на звільнення від нацистів спецоперації російських військ в Україні". Маска знята.

Треба відзначити, що в цих випадках питання не до релігії чи філософії, а до людей, які були успішно введені в ці організації, та до людей з цих організацій, які боягузливо проміняли свої високі ідеї на матеріальні блага. Саме вони - задурманили мозок своїм послідовникам, вони відповідають за стан речей зараз, і відповідатимуть в майбутньому. А послідовники, що “повелись” на ці ідеї - будуть відповідати за свою недолугість. Недотримання законів навіть в разі відсутності розуму - теж має понести відповідальність.

Є і комічні приклади: новітня секта Аллат-Ра. В Україні її вважають проєктом ФСБ, а в Росії - проєктом СБУ. Тож їм не солодко ні тут ні там. А скоріш за все, засновники секти, коли її створювали, просто хотіли трохи підзаробити. І в решті решт - спробували зіграти і на одну і на іншу сторону, скориставшись пропозиціями і фінансуванням від обох. Їм це не пробачили.

І ось на фоні таких процесів і розпочалась повномасштабна агресія Росії проти України. Маючи потужне підгрунття в головах і серцях філософськи настроєних українців, шанси на успіх зростали.

На оккультному рівні агресор мав опору у своїй країні: безліч містиків та філософів свідомо і несвідомо завдавали удари по Україні. А українські оккультисти були ослаблені солодкими розмовами, ідеями братерства з сусідньою державою, намаганням беззастережно любити ближніх своїх і вірою в те, що і ближні навзаєм так само люблять.

Але все сталося не так, як гадалося.