Вчені стверджують, що багато тисячоліть тому, на півдні України, проживало легендарне войовниче плем’я амазонок. Їх риси та стиль життя  й досі викликають подив та захоплення в сучасників.

   Про життя племені амазонок на берегах Азовського і Чорного морів розповідають майже всі давні письменники: Геродот, Гекатей, Есхіл, Піндар, Скілакс та багато інших. Вперше про амазонок згадується в Іліаді. Вони приходили на виручку Трої. Пріам говорить (рапсодія III, ст. 188): «І я вважався союзником фрігіян в той час, коли прийшли рівні по силі мужам амазонки».

     Слово  «амазонка» у перекладі з грецької означає «без грудей» —  дівчаткам випалювали одну з грудей, щоб вона не заважала стрілянині з лука, а особливо при метанні списа. Скіфи називали  їх ойорпата, що по-грецьки означає вбивця чоловіків, бо  амазонки  не виходили заміж, поки не вбили хоч одного  ворога. У новонароджених хлопчиків амазонки калічили ноги і руки - таким чином робили їх непридатними до війни.

Історик   Лізій (459-390 рр.. До Р.Х.) пише:

  «Амазонки перших часів жили на берегах Фермодонт (тепер це територія Туреччини). Вони були єдині з усіх оточуючих їх народів,  які носили залізну зброю і перші стали їздити верхи.

  За допомогою коней вони брали в полон втікаючих супротивників зовсім несподівано, тому що ті не знали ще верхової їзди, і залишали далеко за собою тих, які їх переслідували.

За свою мужність, по своїй статурі вони вважалися швидше чоловіками, ніж жінками, бо здавалося, що вони більш перевершують чоловіків своєю мужністю, чим відрізняються від них зовнішнім виглядом».

    Як потрапили перші амазонки до України? І чи є сучасні українки нащадками войовничих амазонок? Історик Геродот розповідає таку версію:

  «У той час, - пише історик, - коли греки воювали з амазонками, останні зазнали поразки, і греки вирушили на батьківщину, везучи з собою на трьох кораблях полонених амазонок. У відкритому морі амазонки обурилися і вбили всіх чоловіків.

        Але так як вони не вміли керувати кермом, вітрилами і веслами, то, позбавившись від чоловіків, носилися по морю з волі хвиль і вітрів і нарешті пристали до тієї частини Меотійського (Азовського) моря, де знаходиться містечко Кременя. Воно лежить у землі вільних скіфів. Тут ці жінки зійшли з кораблів і вирушили шукати житлових місць, - розграбували перший-ліпший їм табун коней і потім, сівши на них, почали грабувати майно скіфів.

     Останні не знали, звідки з'явилися ці нові вороги, і були у великому подиві. Прийнявши їх спершу за чоловіків,  вони вступили з ними в бій, але потім, оглянувши убитих, переконалися, що мають справу з жінками.

    Після цього, порадившись між собою, скіфи вирішили більше їх не вбивати і послали до них наймолодших зі своїх воїнів в тому приблизно числі, з якого, як вони вважали, складається військо амазонок.

  Молоді люди розташувалися табором поблизу табору амазонок. Коли ті побачили, що скіфи прийшли не з метою напасти на них, то не стали звертати уваги на тих, хто прийшов, і з кожним днем ці два табори все більше і більше зближувалися. Молоді люди, як і амазонки, не мали нічого, окрім зброї і коней, і діставали собі засоби до життя полюванням.

      Близько полудня амазонки, поодинці або удвох, віддалялися від табору ... Скіфи це помітили і стали робити те ж саме. Один з них зважився підійти до самотньої амазонки. Вона не відштовхнула його ... Потім, продовжує Геродот, амазонка, не знаючи мови скіфів, жестами дала зрозуміти новому знайомому, що завтра вона прийде з подругою, з тим щоб і він привів товариша. Так і зробили. Решта юнаків, дізнавшись про це, послідували їх прикладу і привернули до себе всіх амазонок.

     Нарешті обидва табори змішалися і стали жити спільно, кожен чоловік з тією жінкою, з якою він уперше з'єднався. Скіфи ніяк не могли вивчити мови амазонок, між тим як останні живо звикли до мови. своїх чоловіків.На пропозицію молодих скіфів повернутися всім їм до їх співгромадян, амазонки відповідали:

 «Якщо ви бажаєте, щоб ми залишилися вашими дружинами, і хочете поступити справедливо, то вирушайте до ваших батьків, вимагайте від них вашу частину статків і повертайтеся жити до нас.»

Молоді скіфи так і зробили. Тоді амазонки сказали їм:

- Нам дуже незручно жити в цій країні після того, як ми відняли вас у батьків, а також і спустошили їх поля. Але так як ви дорожите нами, як вашими дружинами, то зробіть ось що: залишимо цю країну, перейдемо Танаїс (Дон) і будемо жити по той бік цієї річки.

    Ця пропозиція була прийнята юними скіфами. Перейшовши Танаїс, вони йшли три дні на схід і три дні від Меотійського моря на північ і, прийшовши на те місце, де тепер вони живуть, заснували там свої поселення. З тих пір, закінчує Геродот, жінки савроматів, тобто переселенців скіфів, що оженилися на амазонках, зберігаючи свій колишній звичай, їздять верхи на полювання разом з чоловіками і без них, супроводжують їх на війну і носять однаковий з ними одяг».

 Так говорить про амазонок «батько історії», великий Геродот. Можливо, в його оповіданні багато фантастичного, але є і частка істини.

    Істориками достеменно встановлено, що грек Геродот у 445 - 444 роках до н.е приплив до гавані борисфенітів (м.Ольвія на Дніпро – Бузькому лимані). Він хотів зібрати матеріал до четвертої книги своєї «Історії».

      Панорама сучасної Скіфії розкинулася перед ним у всій красі. Особисті екскурсії у глиб степу, бесіди з місцевими жителями, запис численних легенд та переказів вилились у яскраву «Скіфську оповідь». Ця оповідь набула великого авторитету та служить об’єктом вивчення вчених усього світу.

Філософ Платон (429-348 рр.. До Р.Х.) про амазонок сказав більш правдиво: «Я дізнався з давніх міфів і повірив, а що стосується нинішнього стану, то до слова сказати, навіть знаю, що незліченна безліч жінок, які називаються «савроматідамі », живе між народами, оточуючими Понт. Вони не тільки їздять верхи, а й носять луки і всяку зброю і вправляються в їх вживанні в строю так само, як чоловіки. »

    Отже, можна з впевненістю стверджувати, що сучасні жінки України мають у своїй жилах кров амазонок. У будь – якому випадку ми, українці, нащадки скіфів, які славилися своєю високою культурою.

   Як показали археологічні розкопки скіфських курганів, чоловіка та дружину  завжди хоронили разом. Історики впевнені, що у сім'ях скіфів було рівноправ’я, на це вказують розкопки та й сам Геродот у своїх працях