У галузевому державному архіві СБУ, колишньому архіві КДБ, зберігається документ "Спецповідомлення про хід слідства у справі агента англійської та французької розвідок Габсбург-Лотрінгена Вільгельма".

Це звіт міністра держбезпеки УРСР Сергія Савченка своєму шефові міністру держбезпеки СРСР Віктору Абакумову та керівнику України Микиті Хрущову. Документ під грифом "Цілком таємно" надруковано на машинці у чотирьох примірниках.

Він датований 19 квітня 1948 року. В'язню залишалося жити рівно чотири місяці.

Викрадення у Відні

Копирайт изображения Галузевий державний архів СБУ
Image caption Перша сторінка "Спецповідомлення про хід слідства у справі агента англійської та французької розвідок Габсбург-Лотрінгена Вільгельма"

Спецповідомлення починається так: "У вересні 1947 року Управлінням контррозвідки МДБ Центральної групи військ був заарештований у м Відні [...], а потім етапований в МДБ УРСР - Габсбург-Лотрінген Вільгельм, він же Вишиваний Василь".

Насправді, схопили його не у вересні, а 26 серпня 1947-го. На той час Відень перебував у радянській зоні окупації Австрії. Держбезпека полювала на Габсбурга-Вишиваного, зашморг з кожним днем стягувався дужче. Один за одним нещодавно щезли два його товариші.

Він вирішив тікати, але на залізничній станції Зюдбангоф чоловіка схопили троє невідомих "із червоними пов'язками" на рукаві й потягли до радянської комендатури. Так це зафіксувала австрійська поліція.

Більше втікача ніхто не бачив - крім слідчого і тюремників.

Копирайт изображения Газета "Свобода" (США), 14 жовтня 1947 року, №239
Image caption Найперше повідомлення про зникнення Вільгельма фон Габсбурга з'явилося майже за два місяці після того, як він пропав

Арештованого повезли до Бадена, курортного містечка у 26 км на південь від Відня. Допитував майор Гончарук.

"На слідстві показав, що він є вихідцем з колишнього правлячого дому австро-угорської династії Габсбургів. Його батько Габсбург-Лотрінген Карл-Стефан в минулому командував австро-угорським флотом в Адріатичному морі [...]. Колишній імператор Австро-Угорщини Франц-Йосиф є дідусем арештованого [...], а Карл І, який вступив на престол після смерті Франца-Йосипа, був його двоюрідним братом. Другий двоюрідний брат Бурбон Альфонс до 1930 року був іспанським королем, а племінник Габсбург Отто, який проживає в Америці, досі претендує бути королем Австрії".
"Заняться украинским вопросом"

"Як показав Габсбург, - йдеться у документах, - вступаючи в першу імперіалістичну війну, Австро-Угорщина розраховувала захопити Україну і Холмщину, що належала Польщі, та включити їх до складу Австро-Угорської імперії або ж створити т.зв. "самостійну українську державу" під протекторатом Австро-Угорщини".

Зауважте, що у віденському імператорському домі Холмщину бачили у складі України.

Тож Відню знадобилася людина, яку можна поставити на чолі майбутньої незалежної України.

"Австро-угорські правлячі кола вирішили, що такою людиною може бути Габсбург Вільгельм, і збирались призначити його гетьманом чи президентом України", - записав слідчий зі слів затриманого.

Копирайт изображения "Наше життя" (Німеччина), 20 жовтня 1947, №39
Image caption Інформація про викрадення радянською контррозвідкою полковника Василя Вишиваного, а також його соратника Романа Новосада

Восени 1912-го імператор Франц-Йосиф запропонував 17-річному онукові після закінчення військової академії "заняться украинским вопросом", вивчити побут, культуру та звичаї українського народу.

Вільгельм поїхав навчатися до Терезіанської військової академії. Крім основних предметів, факультативно вивчав українську мову.

За півтора роки зумів прочитати "Малу історію України" Михайла Грушевського. Взявся за поезію Івана Франка, особливо вразили "Каменярі". Великий вплив на нього мали "Синя книжечка" Василя Стефаника і "Кам'яна душа" Гната Хоткевича.
Українці пропонували стати президентом

Після закінчення академії Вільгельма призначили в 13-й уланський кавалерійський полк, укомплектований на 80-85% українцями. Там він почав носити українські вишиті сорочки, через що його стали називати "Василем Вишиваним", що й стало його другим іменем.

1918-го на прохання Центральної Ради до України увійшли підрозділи німецько-австрійського війська - для захисту від більшовиків.

За документами, Габсбург-Вишиваний "особисто керував групою військ, в тому числі українським легіоном Січових стрільців". Його група брала участь в боях проти радянської армії за Херсон і Запоріжжя, де до серпня 1918 року він був "начальником гарнізону окупаційних військ".

Підлеглі - чотири тисячі українців - обожнювали свого командира. "Кожен, хто його знає, вважає його майбутнім гетьманом або королем", - писав один з них.

У цей час Вишиваний підтримував зв'язки з українськими націоналістами: письменником Чикаленко, генералами військ УНР Балбачаном, Ігнатівим, полковником Петрівим. "Останні схиляли його очолити їхні війська, виступити проти Скоропадського і пропонували йому посаду президента України", - йдеться в документах.

Йти проти чинного гетьмана Вишиваний, як справжній державник, відмовився.

Після закінчення визвольних змагань ерцгерцог "продовжував виношувати плани зайняти керівну посаду в Україні [...]. Неодноразово зустрічався і вів переговори про спільну антирадянську діяльності зі Скоропадським [...], а перебуваючи з 1925 року у Франції, підтримував злочинні зв'язки з лідерами українських націоналістів [...]. Коновалець і Прокопович намагалися використовувати його зв'язки з Морганом, Фордом і іншими для фінансування їхньої антирадянської діяльності".
Посередник між французами та УПА

Під час Другої світової війни Вільгельм-Василь мешкав у Відні під наглядом гестапо.

Від співробітництва з Третім Рейхом відмовився. Навпаки, працював проти нього, надаючи послуги англійській розвідці - надавав інформацію про пересування німецьких військ, про військові підприємства Відня і продукцію, що вони випускали.

Під час слідства Вишиваний не заперечував співпраці з британцями, адже діяв на користь антигітлерівської коаліції, але "розвідку проти СРСР на користь англійської розвідки заперечив". Швидше за все, під час війни він справді не діяв проти СРСР.

Навіщо його арештували?

Копирайт изображения Галузевий державний архів СБУ
Image caption Зліва Василь Вишиваний за рік до арешту (Відень, 1946), а справа він же за чотири місяці після ув'язнення (Київ, Лук'янівська тюрма, грудень 1947)

У серпні 1945-го французи, зважаючи на українські зв'язки Вільгельма-Василя, шукали зустрічі з провідниками ОУН (б). Він допоміг, "організовував перемовини французької розвідки з ОУН".

Зустріч відбулася в місті Інсбрук (французька зона окупації Австрії). "Оунівців" представляли Микола Лебідь і Лідія Тульчин. Перемовини продовжилися у Франції.

Це неабияк налякало Москву. "Французька розвідка мала намір домовитися з ОУН про спільну боротьбу проти СРСР, оскільки французький уряд, побоюючись впливу Радянського Союзу на Францію, був зацікавлений в підриві його сили".

Про яку саме спільну боротьбу йшлося, невідомо. Начебто обговорювали французьку військову допомогу воякам УПА.
"За шпигунську діяльність"

Після чотирьох місяців допитів, у грудні 1947-го, Габсбурга-Вишиваного літаком нелегально доправили до Києва.

Лук'янівська тюрма, камера №17. Допити в міністерстві держбезпеки на Володимирській, 33. Слідчий Колюбаба питав російською, в'язень відповідав українською, слідчий записував російською.

Вишиваному багато разів доводилося розповідати про своє життя. Цього разу він робив це востаннє.

Слідство завершилося у квітні 1948-го, арештанту дали "за шпигунську діяльність" 25 років. Не таборів, а ув'язнення у Володимирському централі. Але до російської тюрми для особливо небезпечних злочинців він не поїхав.

1 липня Габсбург-Вишиваний у тяжкому стані потрапив до лікарні Лук'янівської в'язниці - загострився застарілий туберкульоз легенів. Там за півтора місяці, 18 серпня, помер. Прожив 53 роки. Похований на Лук'янівському цвинтарі.