"Україна є однією з наймолодших демократій, але найдревніших націй світу."
Вільям Клинтон, Президент США

Ще раз розкриймо Шевченків «Саул»:
В непробудимому Китаї, В Єгипті темному, у нас І понад Індом і Євфратом...
Поет відав, що писав. ... у нас...
На рівні прописної істини український пророк ставив нас у єдиний просторово-часовий контекст стародавнього світу.
Древній Китай, Древній Єгипет, Древня Індія, Древній Ізраїль. Древня Україна?
Так, була Древня Україна, була, — хоч самі древні, як і деінде, не відали, що вони древні.
Нашу древність нам обмежували добою IХ—XIII ст. Але цілком очевидно: ця всім відома Древня, або Київська, Русь була аж ніяк не сучасницею античних держав (Древньої Греції чи Древнього Риму) — а лише середньовічною країною.
Тому так послідовно й замовчували «Велесову книгу», що вона остаточно утверджує права українців-русинів на власну історію. На свою рахманну землю. На власних богів, власну символіку й етнонімію.
Колись і «Слово о пльку...» було незрозумілим, поки його зміст не розтлумачили вихованці Києво-Могилянської академії. Результат? Наука визнала, що це не підробка, а геніальний твір... Згодом М. Драгоманов ничтоже сумняшеся визначив «Слово» як першу українську думу.
А де ж, коли, ким творилися дощечки «Велесової книги»? Що за реалії вона відображає?
Відповіді на ці питання ведуть нас у найдавніші давена Русі-Укра'іни...
Древні укри, хто вони?..
І все-таки: Русь чи Україна? І Русь, і Україна. Як Германія — вона ж Німеччина, Дойчланд, Алемань, Тедеско... Як Галлія, вона ж Франція...
Читаємо літопис року 6695 (1187): «У тім же поході розболівся Володимир Глібович недугою тяжкою, од якої він і скончався. (...) і плакали по ньому всі переяславці. (...) За ним же Україна багато потужила». Тобто й уся Україна. Русь.
Публікація повної «Велесової книги» перевертає сталі уявлення про доварязьку добу й відображає таку древню генеалогію, що сотні, тисячі монографій стають лише матеріалами, ескізами до історії України (Русі).
Історії наших прямих прадідичів. Онуків Дажбожих. Синів легендарного прабатька Ора (Орія), серед яких найславетнішим є князь Кий. Історії укрів, котрі — подібно еллінам, яких римляни прозвали греками, — дістали ще й етнонім руси. А про те, що укри реально існували на берегах Лаби (Ельби), Дніпра, Дунаю, свідчить багато фактів. Зокрема, досі збережена назва старовинної області Укермарк (Укроземлі, чи Землі Укрів) у Прусії, де германці перейменували споконвічний слов'янський топонім.
Тож неоціненність книги — в поглибленні родоводу українського народу до античної древності. В підтвердженні просто-таки жрецької, волхвинської правоти Шевченка.
Як уже мовилося, твір публікувався. Однак не повністю, в неточному переказі або в художньому переспіві... А Б. Яценко, керівник історико-філологічних студій в Ужгородському відділенні інституту проблем реєстрації інформації, передав «ВК» сучасною літературною мовою максимально точно. Практично слово в слово. Причому надав змогу скептикам критично звірити цей ритмічний переклад з автентичним текстом.
Хто глибоко цікавиться питанням, винесеним у заголовок редакційного вступу, має прочитати не лише саму «Велесову книгу», а й відповідні матеріали розділу «Дослідження».
Словом, українська культура збагачується давно очікуваним виданням. Це, по суті, чергова книжка журналу «Індоєвропа». Два роки комп'ютерний варіант видання не міг дійти до масового читача. Тепер дійде. Завдяки підтримці «Велесича», який очолює О. Костиря, а також директора Українського інституту подолання пистряка. Я. Новицького (Відень).
Отже, «Індоєвропа» живе.
Отже, «Індоєвропа» виживе.
На черзі — нові мітологічні, історіософські, етноосферні книжки з доби справді Древньої України.

Влесова книга
 
1 Хто ми і куди йдемо.

Даремно згадали доблесні наші старі часи,
бо йдемо куди — невідомо.
А так оглядаємось і говоримо,
що соромимося Наву, Праву і Яву знати
й обаполи тирла відати і думати.
Се бо Дажбо створив нам яйце, що є світ-зоря, яка нам сяє.
І в тій безодні повісив Дажбо землю нашу,
аби тая удержана була.
Так се душі пращурів суть.
І ті світять зорями нам од Іру...
...Однак греки напали на Русь,
чинячи злеє в ім'я богів.
Ми ж не знали вже, куди тікати і що творити...
Права бо є таємно уложена Дажбогом,
а по ній, як пряжа, тече Ява,
і та створила життя наше.
А тоді, коли одійде, смерть наступає.
Ява тече і твориться в Праві.
Нава бо є після них.
Доти є Нава і по тому є Нава,
а в Праві ж є Ява.
Поучившись старому, зануримо душі наші в нього, бо є
те наше,
яко се бо вже найшло на коло нам.
Творящу богом силу узріли в собі,
бо то дано дар богів,
і не потребуємо бо се напраснити.
Cе душі пращурів наших од Іру зрять на нас
і там з жалю плачуть і виказують нам,
що не берегли ми Праву, Наву і Яву,
не берегли того, а ще й глузували.
Істинно, що не достойні бути Дажбожими внуками.

Отож, молячись богам, матимемо чисті душі і тіла наші,

матимемо життя з праотцями нашими, які з богами злились воєдино.

Правда така, що ми Дажбожі внуки ко уму,

а ум великий божий є єдиний з нами,

і тому творимо і говоримо з богами воєдино.

Бренне бо є наше життя і ми самі також,

де князям нашим працювати, живучи в землі з тілом овна,

і худоба наша од ворогів утікає на Свередзь.

Коментар КАРБ
...в зазначеній у моїй праці місцевості (починаючи з околиць Києва, в Київському, Канівському, Черкаському, Чигиринському, Сіверському, Липовецькому та Уманському повітах Київської губ., у примикаючих до них північних частинах Херсонської і більшій половині Подільської губ., а також частково в районі лівого берега Десни в Чернігівській губ. і в Прикарпатській області) з незапам'ятних часів протягом цілих віків жив осілий землеробський народ орійського походження, в якому я вбачаю тільки наших предків-слов'ян, і, крім того, вважаю його терен європейською прабатьківщиною.
1902.
Хвойка В. До питання про слов 'ян// Індоєвропа. — 1992. — Київ. 2—4: Космос Древньої України. VI тис. до н. е. — 1тис. н. е. — С. 60.